Управління в малокомплектній початковій школі

Менеджер не повинен керувати чим би то не було більше п'яти-шести років. Інакше він видихається, втрачає інтерес до справи і стає полоненим власних шаблонів, які були революційними ідеями, коли він очолив організацію

Роберт Таунсенд

Окреме питання становить зміст функції управління в малокомплектній школі. Ця функція покладеться на вчителя- класовода й передбачає визначення стратегії розвитку навчально-виховного закладу; забезпечення і розвиток його матеріально-технічної бази; організацію системи самоконтролю за навчально-виховним процесом; створення мотиваційної моделі для саморозвитку учнів й умов для досягнення мети закладу; проведення самоаналізу й самокорекції власної діяльності за результатами школи.

Поєднання управлінських і вчительських функцій повинно здійснюватись у таких аспектах:

– структурування змісту освіти за віковими групами відповідно до складу комплекту;

– структурування власної діяльності, спрямованої на виконання програмних вимог і завдань школи;

– спрямування діяльності на розвиток пізнавальних інтересів учнів з використанням ефективних форм і методів навчання;

– відбір і поєднання доцільних форм організації навчання (індивідуальних, групових, класно-групових та ін.).

Даючи узагальнюючу характеристику малокомплектної школи, не можна обійти увагою таке важливе питання, як внутрішньошкільний контроль. Технологія цього процесу передбачає застосування різних методів, вибір яких, певним чином, залежить від виду контролю, який передбачає провести керівник школи. До найбільш усталених відносять попередній, поточний, тематичний, узагальнюючий, вибірковий, підсумковий, персональний і фронтальний види контролю. Кожний з них має свою мету й завдання. Щодо спрямованості контролю, то йому підлягають такі питання (на прикладі початкової ланки освіти):

– дотримання і виконання вимог чинного законодавства щодо надання якісної початкової освіти;

– забезпечення умов для виконання навчальних програм з предметів Державного стандарту початкової загальної освіти;

– забезпечення і виконання санітарно-гігієнічних вимог і режиму роботи школи;

– використання дидактичного забезпечення у навчально- виховному процесі тощо.

Всі види контролю, незважаючи на його вид і спрямування, мають спільні структурні компоненти: об'єкти, мету і завдання, функції, методи, аналіз й узагальнення результатів, визначене місце, час і терміни проведення.

Так, об'єктами контролю можуть бути: учні, вчитель, батьки, навчально-виховний процес, виховна робота, методична робота, зміст певного предмета, методики викладання, виховний вплив навчального матеріалу на учнів, готовність учителя до викладання та ін.

Залежно від виду контролю, до якого звертається керівник школи, кожний з них має конкретні напрями вивчення, тобто певний зміст, що пов'язаний з тим чи іншим об'єктом. Для унаочнення наведемо варіанти "розшифрування" деяких об'єктів контролю щодо малокомплектної школи, які пропонуються в науково-методичній літературі:

1. Класно-узагальнюючий контроль:

– адаптація учнів до умов роботи школи;

– рівень знань і вихованості учнів класу;

– формування загальнонавчальних умінь і навичок;

– ефективність методів викладання в класах-комплектах;

– якість роботи вчителя;

– робота класовода з батьками, організація і якість виховної роботи.

2. Фронтальний контроль:

– стан викладання предметів, що передбачені навчальним планом у конкретному класі;

– якість роботи класоводів щодо виконання режимних вимог школи.

3. Тематичний:

– робота колективу над єдиною педагогічною проблемою;

– формування внутрішкільної мотивації до навчання в учнів;

– виконання методичних рекомендацій щодо усного й писемного мовлення молодших школярів;

– методика проведення інтегрованих, однотемних, однопредметних уроків у класах-комплектах.

4. Персональний:

– продуктивність діяльності вчителя в класі-комплекті;

– методична підготовка вчителя до роботи в класі- комплекті;

– ефективність використання часу уроку в класі-комплекті;

– зміст й обсяг домашнього завдання, індивідуалізація і диференціація завдань;

– організаційна структура уроку в класі-комплекті;

– ефективність самостійної роботи на уроці в класі- комплекті.

5. Оглядовий:

– стан документації класу;

– стан трудової дисципліни;

– стан матеріальної бази школи.